Обгортка від цукерки, пластикова пляшка, використаний підгузок, стара футболка рано чи пізно перетворяться на тверді побутові відходи (ТПВ). Викинуті всі в один контейнер, ці речі опиняються на смітнику та можуть становити небезпеку для ґрунту, повітря та найближчих водних об’єктів.

Для вивчення складу сміття, що осідає на звалищах, у різних містах України дослідили морфологію ТПВ.

• Так, за результатами, отриманими експертами компанії «Egis» 2017 року, у Львові третину відходів склала органіка, майже стільки само в контейнерах виявилося вторсировини, а також будівельного сміття. У Житомирі ситуація схожа: до 42% відходів — органічні компоненти (харчові та садові відходи).

Через низький рівень сортування ресурсоцінні та небезпечні відходи різних типів, потрапляючи до змішаних, виділяють отруйні речовини, зокрема під дією сонячних променів і від контакту з біовідходами.

У процесі гниття рештків їжі на звалищі утворюється фільтрат — небезпечний розчин, який, просочуючися крізь побутові відходи, насичується важкими металами, збудниками гепатиту А, яйцями гельмінтів, патогенними мікроорганізмами, нафтопродуктами, різними мийними засобами тощо.

Аби цей розчин не проникав у землю та ґрунтові води, за вимогами до проєктування полігонів дно неодмінно має бути вкрите спеціальною плівкою — протифільтратним екраном. Згідно з Державними будівельними нормами для полігонів твердих побутових відходів фільтрат повинні збирати й знешкоджувати. Аби попередити його утворення, треба підготувати заходи, націлені на зменшення його кількості: тимчасові протифільтратні завіси, дамби; а також розробити такі схеми складування ТПВ, за яких притікання води мінімальне. Для збору фільтрату проєктують дренажну систему, яка складається з труб і спеціального шару. Матеріали для їх облаштування повинні бути хімічно, біологічно стійкі та підібрані так, аби хімічно-фізичні властивості фільтрату й механічна дія ТПВ не виводили систему з ладу.

Однак, як оцінюють учені, понад 80% полігонів ТПВ, експлуатованих в Україні, не відповідають санітарним нормам, тобто фактично є звалищами.

Сьогодні майже біля кожного населеного пункту України налічується від одного до десятків (!) звалищ. І майже всі вони несанкціоновані. А отже, становлять приховану небезпеку для жителів прилеглих сіл і селищ. Кожний такий смітник матиме свою історію отруйного впливу на здоров’я.

Справді, фільтрат зі сміттєзвалища може потрапляти у ґрунтові води та забруднювати колодязі мешканців. Які речовини можуть утримуватися в такій воді, і який вплив вони надають на організм людей, які її споживають?

Накопичуючись у токсичних концентраціях у ґрунті, рослинах, воді, харчових продуктах, нітрати стають причиною як гострих, так і хронічних, дуже часто безсимптомних отруєнь, онкологічних захворювань і порушень центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. А використання води з підвищеними нітрит- і нітрат-йонами веде до розладів роботи шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, крововиливу в міокарді, селезінці, печінці, легенях і мозку внаслідок отруєння метгемоглобіноутворювачами. Підо впливом мікроорганізмів шлунково-кишкового тракту в організмі утворюються нітрозоаміни та нітрозоаміди, які провокують онкозахворювання, руйнують нервову та серцево-судинну системи, впливають на розвиток ембріонів.

Найстрашніше, що вода з нітратами на перший погляд здається абсолютно придатною до вживання. Адже вона прозора та приємна на смак.

Надлишки фторидів призводять до захворювань зубів, зокрема до флюорозу (ураження зубної емалі, поява темних плям), є причиною деформації кісток скелета й змін в обміні речовин. Нестача фтору також означає проблеми з опорно-руховим апаратом і зубами.

Окисність (окиснюваність) води зумовлена наявністю в ній насамперед органічних речовин і меншою мірою — легкоокиснюваних речовин: сірководню, солей сірчистої кислоти, закисного заліза й т.д. Підвищена окиснюваність води з’являється найчастіше внаслідок її забруднення стоками. Це важливий показник для санітарно-гігієнічної оцінки якості води.

Загальна жорсткість води характеризується наявністю йонів кальцію та магнію. Виокремлюють гіперкальціємію — підвищений вміст кальцію в сироватці крові. Якщо його концентрація перевищує 11 мг/дм3, це свідчить про патологію. Кількість кальцію в позаклітинній рідині впливає на його концентрацію всередині клітини. Якщо вміст кальцію в крові досягає 16 мг/дм3, зменшується нервово-м’язове збудження та з’являється глибокий розлад функцій нервової системи: психози, ступор і навіть кома.

Високий вміст амонію в питній воді — це не тільки неприємний запах. У разі споживання аміаку з солями амонію в людини порушується метаболізм глюкози, чутливість тканин до інсуліну, кислотно-лужна рівновага, виникають генетичні розлади. Може підвищуватися артеріальний тиск, з’являються різні розлади в роботі печінки та нирок. Ступінь токсичної дії амонію залежить від його концентрації та тривалості періоду споживання забрудненої питної води.

Важкі метали можуть накопичуватися в організмі людини, зокрема в кістках. У великій концентрації викликають рак, аутизм, порушення обміну речовин, захворювання серцево-судинної системи. Цю воду категорично заборонено вживати вагітним, бо це означає високий ризик загибелі плоду.

Проблема поводження з ТПВ на сьогодні є однією з найгостріших у будь-якій країні. Кількість несанкціонованих звалищ зростає щодня, забруднюючи навколишнє середовище. Та, хоч як банально це звучить, усе в наших руках. Починаючи з себе, зі свого будинку та домогосподарства, можна зменшувати кількість сміття, мінімізувати споживання перероблених і упакованих товарів, сортувати ресурсоцінні відходи та здавати їх на переробку. І, отже, впливати на те, щоби гора сміття бодай не збільшувалася.