Вплив відходів на біорізноманіття
Сучасні екологічні проблеми, пов’язані з забрудненням довкілля та кліматичними змінами, що їх масштаб збільшується, справляють вплив на видове різноманіття планети. І звалища побутових відходів тільки погіршують ситуацію.
У шарах захороненого сміття під дією внутрішніх фізико-хімічних процесів і зовнішніх умов утворюються нові небезпечні речовини та мікроорганізми. Вони проникають углиб звалища, а точніше, у фільтрат, утворюваний унаслідок узаємодії відходів із атмосферними опадами. Термін виходу фільтрату залежно від гідрогеологічної будови ділянки може коливатися від року (для піщаної) до 25 років (для глинистої) після захоронення.
У шарах захороненого сміття під дією внутрішніх фізико-хімічних процесів і зовнішніх умов утворюються нові небезпечні речовини та мікроорганізми. Вони проникають углиб звалища, а точніше, у фільтрат, утворюваний унаслідок узаємодії відходів із атмосферними опадами. Термін виходу фільтрату залежно від гідрогеологічної будови ділянки може коливатися від року (для піщаної) до 25 років (для глинистої) після захоронення.
Полігон «Тростенецький» під Мінськом. Фото Володимира Ждановича, sputnik.by
Рослини на звалищах
Токсини зі звалищ спершу потрапляють у ґрунтовий покрив. Ґрунт — найменш рухоме середовище, що має певні функції самоочищення та велику сорбційну ємність. Він проявляє себе як потужне та тривале джерело вторинного забруднення. Як наслідок відбувається деградація та порушення екологічної функції ґрунту, мінералізація гумусу, зменшення родючості. Першими на всі зміни в ґрунті реагують мікроорганізми. Далі — рослинний світ.
Змінений ландшафт на полігоні «Тростенецький». Фото Володимира Ждановича, sputnik.by
Забруднену ділянку заселяють стійкіші до несприятливих умов рослини. Наприклад, інвазивні види. Їх насіння заносять на територію звалищ птахи. А формування в нас теплішого клімату та й загалом підвищена температура повітря під час гниття органічних відходів сприяє активному проростанню посівів.
Рослини одними з перших реагують на забруднення ґрунтів на звалищах. Фото Володимира Ждановича, sputnik.by
«Чужинці» агресивно захоплюють нові землі, витісняючи аборигенні види рослин. Поблизу звалищ такими «завойовниками» стали ехіноцистис шипуватий, золотарник канадський, амброзія полинолиста.
«Більшість агресивних інвазивних видів трапила на територію республіки в середині минулого століття. Знаково, що переважну їх більшість свідомо почали культивувати як декоративні чи кормові рослини. Однак їх корисність виявилася меншою за шкідливий вплив на біоту, який насамперед проявляється через зменшення біологічного розмаїття як рослинних спільнот, так і біоценозів загалом. Це вагомий аргумент на користь розробки та дієвого функціонування законодавчих нормативних актів, які регулюють здійснювану населенням умисну інтродукцію корисних рослин задля задоволення своїх потреб і нерідко з цікавості. Наслідки таких непродуманих дій можуть бути непередбачувані», — написала в науковій роботі «Регіональні проблеми збереження біологічного розмаїття й забезпечення біобезпеки в зв’язку з біологічними інвазіями» доктор біологічних наук, головний науковий співробітник Інституту експериментальної ботаніки ім. В.Ф. Купревича НАН Білорусі Соф’я Дмітрієва.
Ехіноцистис шипуватий стрімко завойовує землі в Білорусі. Фото: plantarium.ru
Назва «ехіноцистис шипуватий» (Echinocystis lobata) походить від грецьких слів «їжак» і «міхур». У народі його називають їжакоплідником, а ще — скаженим огірком. Це однорічна трав’яниста рослина сімейства гарбузових. Її важко викорінити.
Користуючися рослинами як опорами, ехіноцистис шипуватий легко перемагає в конкурентній боротьбі за сонячне світло. Виділяючи в довкілля алелопатично активні речовини, він нищить місцеві види та здатен швидко поширюватися. Безперешкодно заселяє стихійні звалища, полігони твердих побутових відходів, вологі та вогкі узлісся, ділянки з заростями чагарників.
Користуючися рослинами як опорами, ехіноцистис шипуватий легко перемагає в конкурентній боротьбі за сонячне світло. Виділяючи в довкілля алелопатично активні речовини, він нищить місцеві види та здатен швидко поширюватися. Безперешкодно заселяє стихійні звалища, полігони твердих побутових відходів, вологі та вогкі узлісся, ділянки з заростями чагарників.
«У Білорусі ехіноцистис шипуватий уперше помічено 1963 року. А сьогодні його вже внесено до списку найагресивніших інвазивних видів, що активно проникають у природні та порушені природні спільноти. Найбільші його ареали — у східній і південній частинах країни, хоча в останні роки він вельми поширений і в центральних районах. За даними Державного кадастру рослинного світу, в Білорусі виявлено понад 1300 місць, де ехіноцистис росте на площі більше 135 га», — розповідає головний науковий співробітник Інституту експериментальної ботаніки ім. В.Ф. Купревича НАН Білорусі, доктор біологічних наук Валерій Прохоров.
Зарості із золотарника канадського. Де росте ця рослина, не росте більше нічого. Фото: findle.top/photos
Не менш агресивний стосовно місцевих рослин і золотарник канадський (Solidago canadensis). У народі його прозвали сумником. В останні роки він активно проникає в порушені екотопи (звалища, пустирища, узлісся, приміські ліси, меліоровані болота). При цьому досить часто золотарник формує монодомінантні зарості значної площі та витісняє практично всі інші рослини.
Це живучий інвазивний вид, що активно продукує насіння з 95-відсотковою здатністю до проростання. Його коренева система виробляє інгібітори — речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Після них зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Ситуацію погіршує ще й те, що золотарник не їстівний для нашої фауни. Ба більше, досягаючи лісу та заселяючи його, «чужинець» пригнічує розвиток природної рослинності й згодом знищує кормову базу для місцевих тварин.
Це живучий інвазивний вид, що активно продукує насіння з 95-відсотковою здатністю до проростання. Його коренева система виробляє інгібітори — речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Після них зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Ситуацію погіршує ще й те, що золотарник не їстівний для нашої фауни. Ба більше, досягаючи лісу та заселяючи його, «чужинець» пригнічує розвиток природної рослинності й згодом знищує кормову базу для місцевих тварин.
Гарний, але підступний золотарник. Відео: minpriroda.gov.by
Амброзія полинолиста — дуже небезпечна чужорідна рослина, пилок якої сильно алергенний. Її внесено до карантинних списків, тому що вона завдає шкоду не тільки здоров’ю людей, а й становить загрозу для молочного тваринництва. Якщо корова з’їсть цей бур’ян, її молоко набуде різкого та неприємного запаху та смаку.
До початку глобального потепління амброзія виживала тільки на звалищах і в місцях компостування відходів завдяки підвищеній температурі. Нині вона росте в основному вздовж автомобільних доріг, зокрема на півдні Білорусі.
До початку глобального потепління амброзія виживала тільки на звалищах і в місцях компостування відходів завдяки підвищеній температурі. Нині вона росте в основному вздовж автомобільних доріг, зокрема на півдні Білорусі.
Амброзія полинолиста — небезпечна алергенна рослина. Фото: glavagronom.ru
«До чинників, що сприяють інвазіям інородних видів, належить антропогенна порушеність довкружного ландшафту, яка, відповідно, корелює з його фрагментацією. Так, наприклад, установлено, що за однакових умов ризик інвазій інородних видів рослин зростає в антропогенних ландшафтах разом із їх фрагментованістю й гетерогенністю. Техногенно порушені ландшафти можуть правити за такі собі плацдарми для дальшого поширення золотарників», — виклало стан справ Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Білорусі в пам’ятці «Проведення заходів регулювання поширення та чисельності золотарніков канадського та гігантського».
Найстаріший полігон твердих побутових відходів «Прудище» біля мінського мікрорайону Чижівка.
Фото Володимира Ждановича, sputnik.by
Смітники як місця проживання тварин
Великі полігони, санкціоновані та стихійні звалища побутових відходів стають кормовою базою для деяких видів тварин. У міжнародних дослідженнях зазначено 98 видів хордових (54 види птахів, 34 — ссавців, 5 видів амфібій і 5 — рептилій), які харчуються на звалищах. Це можуть бути вовки, лисиці, домашні кішки, собаки, гризуни та птахи.
птиц
54
млекопитающих
34
амфибий
5
рептилий
5
Чайки — давні мешканці мінського полігону «Тростенецький». Фото: planetabelarus.by
У країні поки не було повномасштабних вивчень впливу звалищ на біорізноманіття. Та в Національній академії наук запевнили, що такі роботи тривають. Сьогодні оприлюднено лише поодинокі наукові праці, де порушено це питання.
Так, учені спостерігали за орнітофауною на найбільшому під Мінськом полігоні «Тростенецький». Протягом усього року його постійно та масово відвідують птахи сімейства чайкових. Там було зареєстровано 7 видів чайок: мартин жовтоногий, мартин сріблястий, мартин звичайний, мартин сивий, клуша, мартин чорноголовий, мартин морський.
Не рідкий гість там і білий лелека. Справа в тому, що на полігонах цілорічно можна знайти органічні залишки, які пернаті їдять, аби забезпечити зростання чисельності популяцій і поповнити енергетичні резерви на переліт. Ці відомості зафіксовано в «Моніторингу населення птахів на полігонах твердих побутових відходів Мінська 2016 року», опублікованому в збірнику статей Міжнародної науково-практичної конференції «Зоологічні читання-2017» в Гродненському державному університеті (відповідальний редактор — О.В. Янчуревич).
Так, учені спостерігали за орнітофауною на найбільшому під Мінськом полігоні «Тростенецький». Протягом усього року його постійно та масово відвідують птахи сімейства чайкових. Там було зареєстровано 7 видів чайок: мартин жовтоногий, мартин сріблястий, мартин звичайний, мартин сивий, клуша, мартин чорноголовий, мартин морський.
Не рідкий гість там і білий лелека. Справа в тому, що на полігонах цілорічно можна знайти органічні залишки, які пернаті їдять, аби забезпечити зростання чисельності популяцій і поповнити енергетичні резерви на переліт. Ці відомості зафіксовано в «Моніторингу населення птахів на полігонах твердих побутових відходів Мінська 2016 року», опублікованому в збірнику статей Міжнародної науково-практичної конференції «Зоологічні читання-2017» в Гродненському державному університеті (відповідальний редактор — О.В. Янчуревич).
Білі лелеки також часті гості міських звалищ. Фото: planetabelarus.by
«Доступний протягом року корм і теплий мікроклімат приваблюють до місць складування відходів багатьох тварин. На фоні масштабного забруднення й трансформації довкілля, а також поточних кліматичних змін процес формування фауни цих кліматичних біотопів становить безперечний дослідницький інтерес, особливо щодо наймобільнішої групи тварин — птахів», — пише друга група учених із Науково-практичного центру по біоресурсах НАН Білорусі. Свої спостереження вона виклала в праці «Деякі результати й перспективи вивчення населення птахів полігонів відходів — територій підвищеного екологічного ризику», представленій на I Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми охорони тваринного світу в Білорусі та прикордонних регіонах» у Мінську 2018 року.
Чисельність птахів, які цілий рік видобувають на полігонах їжу, зростає. Фото: planetabelarus.by
Дослідники наголошують, що збільшення кількості великих птахів, які цілорічно їдять із полігонів, перетворює ці території на зони високого екологічного ризику. Тому, підкреслюють вони, необхідно організувати безперервний моніторинг стану об’єктів тваринного та рослинного світу на звалищах. А його результати використовувати для формування систем управління й охорони біорізноманіття, гарантій безпеки довкілля.
Аналіз результатів 159 наукових досліджень, проведених у різних регіонах світу з 1973 по 2016 роки, показав, що вплив полігонів на видове різноманіття може бути як позитивним, так і негативним. І цей вплив лише наростатиме, адже щороку збільшується обсяг відходів. Очікують, що до 2050 року їх світове продукування зросте приблизно на 70% — до 3,4 млрд метричних тонн. З них 20% буде перероблятися, а решта опиниться на звалищах.
Аналіз результатів 159 наукових досліджень, проведених у різних регіонах світу з 1973 по 2016 роки, показав, що вплив полігонів на видове різноманіття може бути як позитивним, так і негативним. І цей вплив лише наростатиме, адже щороку збільшується обсяг відходів. Очікують, що до 2050 року їх світове продукування зросте приблизно на 70% — до 3,4 млрд метричних тонн. З них 20% буде перероблятися, а решта опиниться на звалищах.
Карта утворення відходів у кг на душу населення на день. У країнах, зазначених білим, немає інформації. Дані, отримані на World Economic Forum, показують, як тварини використовують звалища по всьому світу, і відсоток досліджень на цю тему. Джерело: sciencedirect.com
З-поміж позитивних наслідків для тварин учені називають покращення стану організму, репродуктивної здатності, збільшення кількості популяції та показників виживання. Що в свою чергу може призвести до внутрішньовидової боротьби тих, хто харчується відходами, і тих, хто не використовує звалища як джерела їжі.
Наприклад, нарощування популяції африканського священного ібіса, що нишпорить по смітниках, несе загрозу для капського баклана, який і так на межі вимирання. Дика кішка полює на потомство птаха й таким чином зменшує чисельність виду. З тієї самої причини зростання популяції водорослевих чайок (Larus dominicanus) може вплинути на скорочення кількості магеланських пінгвінів (Spheniscus magellanicus) і інших морських птахів. Сюди само треба залічити й чайок, які атакують морських ссавців, аби відірвати частину шкіри та підшкірного жиру. Саме по собі це не призводить до смерті китів, але вкрай негативно впливає на популяцію: ці атаки не дають самицям нормально годувати дітей, тому кити мігрують в інші місця.
Наприклад, нарощування популяції африканського священного ібіса, що нишпорить по смітниках, несе загрозу для капського баклана, який і так на межі вимирання. Дика кішка полює на потомство птаха й таким чином зменшує чисельність виду. З тієї самої причини зростання популяції водорослевих чайок (Larus dominicanus) може вплинути на скорочення кількості магеланських пінгвінів (Spheniscus magellanicus) і інших морських птахів. Сюди само треба залічити й чайок, які атакують морських ссавців, аби відірвати частину шкіри та підшкірного жиру. Саме по собі це не призводить до смерті китів, але вкрай негативно впливає на популяцію: ці атаки не дають самицям нормально годувати дітей, тому кити мігрують в інші місця.
До негативних наслідків звалищ відносять високий ризик отруєння тварин, потрапляння чужорідних тіл і зараження патогенними мікроорганізмами, тому ці місця можуть стати екологічними пастками для видів, що їх населяють.
Смітники можуть бути джерелом захворювань, які циркулюють всередині популяції, виходять за рамки первинного ареалу та передаються по харчовому ланцюжку, зокрема й до людини.
Смітники можуть бути джерелом захворювань, які циркулюють всередині популяції, виходять за рамки первинного ареалу та передаються по харчовому ланцюжку, зокрема й до людини.
Пряма і опосередкована дія звалищ на види хребетних. Джерело: sciencedirect.com
І, як ми побачили на прикладі Білорусі, звалища можуть бути джерелом поширення інвазивних видів рослин і тварин. А велике скупчення птахів на них може призвести до зіткнення повітряних суден і інших прикростей.
В умовах нестачі або браку природних джерел їжі тварини йтимуть у місця накопичення відходів. Тому сьогодні так важливо замислитися про майбутні наслідки стихійних звалищ для довкілля.
В умовах нестачі або браку природних джерел їжі тварини йтимуть у місця накопичення відходів. Тому сьогодні так важливо замислитися про майбутні наслідки стихійних звалищ для довкілля.