Інновації у сфері поводження з відходами в Молдові: базар із безкоштовним уживаним одягом, перероблений папір і текстильні прокладки

Безкоштовний базар «FreeShop» у Молдові. Фото: Ecovisio

Індустрія моди нині є одним із головних джерел забруднення довкілля: на неї припадає 10% викидів парникових газів і 20% світових стічних вод. Для виготовлення однієї футболки потрібно 2700 літрів води, тобто стільки, скільки людина випиває за понад 2,5 роки.

Безкоштовний базар «FreeShop» у Молдові. Фото: Ecovisio

Безкоштовний базар «FreeShop»
Аби валорифікувати вже наявні речі, 2018 року в Молдові з’явився «FreeShop». Це унікальний базар, де за «товар» править використаний одяг, який приносять люди. Будь-хто за потреби може взяти річ безкоштовно, байдуже, пожертвував він щось натомість або ні. У «FreeShop» нічого не продають, не купують і не обмінюють. Усякий може давати й брати що хоче, в дусі повторного використання та близькості між людьми.

Активістка Клара Абдулла запозичила цю ідею в одному барі в Бухаресті й привезла її з собою до Молдови.
— Я не была уверена, какая будет реакция у местной публики на появление «FreeShop». К счастью, идею приняли великолепно, и с самого начала сплотилось небольшое сообщество вокруг движения «FreeShop», — говорит Клара.
Клара Абдулла. Фото: Ecovisio
Сьогодні вона та люди, які вірять у філософію «FreeShop», більше не називають одяг секонд-хендом, а кажуть «колишня улюблена»!

«FreeShop» не є благодійним заходом і відкритий для абсолютно всіх охочих що-небудь подарувати чи отримати, незалежно від соціального стану чи купівельної здатності. По суті це усуває традиційну рамку влади, коли той, хто отримує, стоїть на нижчому фінансовому щаблі. «FreeShop» становить собою один із небагатьох соціальних проєктів, де всі рівні в правах і можливостях купівлі товарів.
— Для себе я відчула успіх першого випуску безкоштовного базару, коли побачила дипломата з України, що продивлявся одяг із «FreeShop», плече до плеча з жінкою, яка миє посуд у місцевому кафе. Обидвоє знайшли речі собі до вподоби.
Люди приносять на «FreeShop» взуття, аксесуари, іграшки, косметику, книги, предмети домашнього вжитку чи декору. Фото: Ecovisio
Клара каже, що жителі Кишинева потребують систематичних послуг збору та повторного використання вживаного одягу:

— Майже всі, хто заходив у «FreeShop», приходили з одягом, який довго зберігали вдома, не знаючи, де його подіти, щоби не викинути.

Люди також приносять у «FreeShop» взуття, аксесуари, іграшки чи косметику, книжки, предмети домашнього побуту чи декору.
Фото: Ecovisio
Один із принципів ініціативи такий, що базар може організувати хто завгодно й адаптувати його до будь-яких умов. Після запуску моделі в Молдові інші підхопили ідею та й собі влаштували «FreeShop» у школі, селі, кварталі чи на традиційних ярмарках.
Після запуску моделі в Молдові інші підхопили ідею та й собі влаштували «FreeShop» у школі, селі, кварталі. Фото: Ecovisio
«Я переробляю папір, аби не рубали дерева заради мистецтва!»
Історія Наталі Лошманської, яка запустила ініціативу «Пам’ять на папері», почалася з її любові до дерев. У квітні 2019 року вона приїхала в офіс, гортала стоси паперів, що залишилися по зйомках корисного відео, аж їй зринула думка: «Чому їх так багато?! Скільки марно зрубаних дерев я тримаю в руці?!» Адже щорічно на папір перетворюється від 4 до 8 мільярдів дерев, і якщо ми не скоротимо виробництво та споживання нового паперу, то за неповні 100 років ризикуємо втратити тропічні ліси.
Наталія Лошманська. Фото: Ecovisio

Наталя зрозуміла, що можна по максимуму використовувати папір. Фото: Ecovisio

Замислившися над проблемою, Наталя зрозуміла, що можна по максимуму використовувати папір, писати з обох боків... Та однаково аркуш трапить у сміття. Швидкий пошук у YouTube вивів її на відео про переробку паперу в домашніх умовах.

Того-таки дня Наталя повернулася додому зі стосом аркушів під пахвою, заручившися підтримкою чоловіка.

Папір вони подрібнили, поставили у воду, через добу взяли дві рами та стали зливати вологу. Подружжя поставило сушитися вологий і м’який аркуш формату А4. Наступного дня, поволі відклеївши його від рами, Наталя отримала свій перший папір, перероблений удома.

Процес переробки паперу. Відео: Ecovisio

Та процес не завжди йшов легко: аркуші вдавалися то загрубі, то затонкі. Наталі потрібен був час, аби знайти ідеальну рецептуру. Нині вона виготовляє крафт-папір формату А4 та перероблені листівки.
Крафт-папір та листівки з переробленої макулатури. Фото: Ecovisio
Переробка паперу стала новим захопленням нашої героїні. Йому вона віддає весь вільний час, дарма що того небагато: Наталя виховує доньку та працює SMM-менеджером на пів ставки. Та коли є хвилька, її ванна стає лабораторією для експериментів. Там і блендер отримав нове призначення: в ньому чудово подрібнювати аркуші. Процес розривання паперу та перетворення його на що-небудь нове — це ціла терапія, визнає Наталя.

Замочування паперу перед подрібненням. Відео: Ecovisio

— Не знаю, що можна зробити з одного квиточка на проїзд у тролейбусі, та з кількох вийде новий аркуш, — каже вона. — А з використаного аркуша потім можна зробити менший, і так максимум 5 разів. Далі все: неможливо переробляти нескінченно.
Після кожного циклу целюлозне волокно втрачає свої якості й поступово стає непридатним для використання чи переробки.

Подрібнення паперу у блендері. Відео: Ecovisio

— Через Memory on Рaper я хочу створити спільноту стійких художників і просто щасливих і тямущих людей, які використовують перероблений папір як сировину. Я переробляю папір, аби не вирубувати дерева в ім’я мистецтва, — ділиться Наталя. — Мистецтво повинне бути стійким, байдуже, ви пишете чи малюєте.

Відео: Ecovisio

Текстильні багаторазові
прокладки «Munatex»
Одноразові продукти для менструального циклу утворюють величезну кількість відходів. За ціле життя кожна жінка використовує 11 000-15 000 тампонів або прокладок.

З екологічною та здоровою альтернативою прийшла компанія «Munatex», що пропонує широкий асортимент багаторазових текстильних прокладок, які не містять токсини та пластик. Ідея належить молодій Оксані Спіней, професійній дизайнерці одягу, яка захотіла далі працювати в своїй галузі, але так, аби не завдавати шкоди навколишньому середовищу через виробництво, ще й тішити жінок Молдови!
— Я виходила з ідеї створити щось орієнтоване на виробництво в галузі легкої промисловості, але щоби не збільшувати обсяг неперероблюваних відходів. Виготовлення текстильних предметів гігієни — ідеальний варіант, — каже Оксана.
Оксана Спіней. Фото: Ecovisio
Текстильні прокладки — відносно нова річ у країні. Тривалий час про цей вид інтимної гігієни знало суто вузьке коло осіб, більше зорієнтованих на екологічну сферу. За останні роки багаторазові альтернативи почали створювати й популяризувати кілька підприємиць, і Оксана Спіней — одна з них.
Багаторазові текстильні прокладки. Фото: Ecovisio
Понад те, текстильні прокладки заощаджують жінкам гроші, які вони постійно витрачають на одноразові менструальні товари.

Крім екологічно чистих бавовняних прокладок «Munatex» так само пропонує текстильні підгузки. Оксану можна знайти як на місцевих екологічних ярмарках, так і на сторінці бренда в Instagram.
За словами Оксани, щоразу більше людей дізнаються та хочуть спробувати екологічно чисті альтернативи, чи то всотувальні прокладки, чи менструальні спіднє, чи менструальні чаші. І це знак, що можна запустити більше ініціатив, аби запропонувати ці продукти жінкам у Молдові.
Екоактивістка Габріела Ісак демонструє багаторазові менструальні товари для жінок. Фото: Ecovisio