Індустрія моди нині є одним із головних джерел забруднення довкілля: на неї припадає 10% викидів парникових газів і 20% світових стічних вод. Для виготовлення однієї футболки потрібно 2700 літрів води, тобто стільки, скільки людина випиває за понад 2,5 роки.

Аби валорифікувати вже наявні речі, 2018 року в Молдові з’явився «FreeShop». Це унікальний базар, де за «товар» править використаний одяг, який приносять люди. Будь-хто за потреби може взяти річ безкоштовно, байдуже, пожертвував він щось натомість або ні. У «FreeShop» нічого не продають, не купують і не обмінюють. Усякий може давати й брати що хоче, в дусі повторного використання та близькості між людьми.

Активістка Клара Абдулла запозичила цю ідею в одному барі в Бухаресті й привезла її з собою до Молдови.

Сьогодні вона та люди, які вірять у філософію «FreeShop», більше не називають одяг секонд-хендом, а кажуть «колишня улюблена»!

«FreeShop» не є благодійним заходом і відкритий для абсолютно всіх охочих що-небудь подарувати чи отримати, незалежно від соціального стану чи купівельної здатності. По суті це усуває традиційну рамку влади, коли той, хто отримує, стоїть на нижчому фінансовому щаблі. «FreeShop» становить собою один із небагатьох соціальних проєктів, де всі рівні в правах і можливостях купівлі товарів.

Клара каже, що жителі Кишинева потребують систематичних послуг збору та повторного використання вживаного одягу:

— Майже всі, хто заходив у «FreeShop», приходили з одягом, який довго зберігали вдома, не знаючи, де його подіти, щоби не викинути.

Люди також приносять у «FreeShop» взуття, аксесуари, іграшки чи косметику, книжки, предмети домашнього побуту чи декору.

Один із принципів ініціативи такий, що базар може організувати хто завгодно й адаптувати його до будь-яких умов. Після запуску моделі в Молдові інші підхопили ідею та й собі влаштували «FreeShop» у школі, селі, кварталі чи на традиційних ярмарках.

Замислившися над проблемою, Наталя зрозуміла, що можна по максимуму використовувати папір, писати з обох боків... Та однаково аркуш трапить у сміття. Швидкий пошук у YouTube вивів її на відео про переробку паперу в домашніх умовах.

Того-таки дня Наталя повернулася додому зі стосом аркушів під пахвою, заручившися підтримкою чоловіка.

Папір вони подрібнили, поставили у воду, через добу взяли дві рами та стали зливати вологу. Подружжя поставило сушитися вологий і м’який аркуш формату А4. Наступного дня, поволі відклеївши його від рами, Наталя отримала свій перший папір, перероблений удома.

Та процес не завжди йшов легко: аркуші вдавалися то загрубі, то затонкі. Наталі потрібен був час, аби знайти ідеальну рецептуру. Нині вона виготовляє крафт-папір формату А4 та перероблені листівки.

Переробка паперу стала новим захопленням нашої героїні. Йому вона віддає весь вільний час, дарма що того небагато: Наталя виховує доньку та працює SMM-менеджером на пів ставки. Та коли є хвилька, її ванна стає лабораторією для експериментів. Там і блендер отримав нове призначення: в ньому чудово подрібнювати аркуші. Процес розривання паперу та перетворення його на що-небудь нове — це ціла терапія, визнає Наталя.

Після кожного циклу целюлозне волокно втрачає свої якості й поступово стає непридатним для використання чи переробки.

Одноразові продукти для менструального циклу утворюють величезну кількість відходів. За ціле життя кожна жінка використовує 11 000-15 000 тампонів або прокладок.

З екологічною та здоровою альтернативою прийшла компанія «Munatex», що пропонує широкий асортимент багаторазових текстильних прокладок, які не містять токсини та пластик. Ідея належить молодій Оксані Спіней, професійній дизайнерці одягу, яка захотіла далі працювати в своїй галузі, але так, аби не завдавати шкоди навколишньому середовищу через виробництво, ще й тішити жінок Молдови!

Понад те, текстильні прокладки заощаджують жінкам гроші, які вони постійно витрачають на одноразові менструальні товари.

Крім екологічно чистих бавовняних прокладок «Munatex» так само пропонує текстильні підгузки. Оксану можна знайти як на місцевих екологічних ярмарках, так і на сторінці бренда в Instagram.