Дмитро Бідюк, викладач Сумського національного аграрного університету, разом із колегою Юрієм Тустановським за сировину для кавових горняток узяли… кавову гущу. Чільним мотивом їх вибору стало те, що залишки напою майже не використовують в Україні та світі. Гуща є відходом, що забруднює довкілля, хоча може мати практичне застосування.

Стартап засновники назвали «rekava»: від слів «recycling» (переробка) та «kava» (ім’я напою, що став основою їх продукту). Постачальниками сировини для «rekava» стали львівські підприємства та заклади. Виробництво починається з переробки й очищення гущі, оскільки її не можна використовувати, коли вона волога чи пахне кавою. Гідробар’єр із кукурудзи всередині горнятка допомагає позбутися запаху кави. Правильно застосована технологія дає легкий приємний аромат зернових під час наливання води в такий посуд.

Зараз компанія «rekava» зосереджена на створенні ємностей для свічок із переробленої кавової гущі. Для виготовлення одного такого зразка (враховуючи власне ємність і кришку) потрібно 150 грамів сировини, що дорівнює 10 порціям кави. Для виробництва посуду, наприклад, горняток, треба менша кількість, адже ця тара тонша. Це приблизно 3-4 стандартні чашки кави.

Виготовлення свічок і горняток має свої особливості. Ємності для свічок не контактують із продуктами харчування. Головна вимога — витримувати високу температуру (до 100-110 градусів). Для порівняння: звичайним горняткам належить тримати форму за температури 90 градусів.

Аби дотримуватися принципів безвідходності у виробництві свічок, їх творці вирішили замінити металеві тримачі ґнота біокерамікою з яєчної шкаралупи. Вона слугує за бар’єр проти загоряння ємності й тримача. Біокераміка розкладається та може ставати мінеральними добривами, постачаючи рослинам кальцій.

Коли горнятка та свічки використано, їх можна викинути в органічні відходи для переробки. А ємності для свічок можуть правити за горщики для квітів.

Кавова гуща має широкий спектр застосування в різних сферах діяльності людей. Так, її можна використовувати як добриво для рослин, засіб відлякування садових шкідників і освіжувач повітря. А ще в косметології, де її додають до антицелюлітних масок, скрабів для обличчя й тіла чи бальзамів проти випадіння волосся.

Понад те, кавову гущу використовують проти ожеледиці. Безпечна для довкілля та взуття, це пречудова альтернатива хімічним речовинам для розтоплення льоду взимку. Натуральна сировина поглинає сонячні промені, що пришвидшує танення снігу. Цю властивість кавової гущі успішно перевірили у Львові, Конотопі, Ірпені, Полтаві.

Її поклали в основу своєї продукції представники ще одного українського стартапу — компанії «Ochis», яка займається створенням перших у світі екологічних окулярів. Оправу до них роблять саме з використаної кави. Засновник фірми Максим Гавриленко експериментував із сировиною та складом і вирішив використовувати відходи кави. Виробництво оправи для окулярів із кавової гущі — складний багатоетапний процес, що включає збір, сушіння, інгібіцію, обробку кавового залишку та пресування. На виготовлення оправи та футляра треба близько 150 грамів гущі. Компанія «Ochis» використовує тільки якісну каву з перевірених кав’ярень, де напій готують за певною технологією.

В екологічних окулярах також застосовують незвичайні лінзи з триацетату целюлози.

— Наші окуляри не справляють аніякого впливу на довкілля. За 10 років вони повністю розкладаються в ґрунті чи воді без яких-небудь наслідків для природи, — наголошують в «Ochis Coffee».

Аналогічну місію має ще один проєкт, спрямований на зменшення негативного впливу на середовище. Український студент Валентин Фречка збагнув, що для виробництва паперу необов’язково рубати ліс, і вирішив використовувати опале листя.

Він його збирає, варить, добуває целюлозу та формує аркуші. Завдяки цій технології виходить отримувати 1,5 тонни паперу щільністю 90 та 100 г/м², завтовшки 0,2 мм та зі значенням опору до продавлювання 285 кПа. Ідея розв’язує кілька проблем одночасно: зменшує площу вирубуваних лісів, використовує опале листя й зменшує вартість виробництва паперу.

Папір із опалого листя достатньо міцний для письма та малювання. Понад те, з нього можна робити екопакети.

А от компанія «S.Lab — Sustainable Laboratory», що її засновницею є Юлія Бялецька, робить упаковку з… грибів. З початком виробництва «S.Lab» допомогли експерти Інституту ботаніки імені Миколи Холодного в Києві. Вони розповіли, як вирощувати мікоматеріал, провели невеликий тренінг, як культивувати міцелій.

Цей матеріал можна використовувати для виготовлення різноманітних речей, зокрема будівельних матеріалів, декору та посуду. На даний час компанія «S.Lab» зосередилася на виробництві екологічного замінника пінопласту чи спіненого пластику, що в нього, скажімо, кладуть крихкі предмети, пересилаючи їх поштою. У всякого продукту свої форма та розмір. У процесі виготовлення упаковка росте в прямому сенсі, як гриби ростуть у природному середовищі. Вирощування міцелію займає близько 3-4 днів.

Клієнти компанії в основному продавці косметики, засобів догляду, предметів декору, електроніки, продуктів харчування, взуття й іграшок. Словом, це представники різних сегментів бізнесу, які продають товар, що потребує захисту під час доставки до споживачів.

Упаковка з міцелію вважається багаторазовою. Для її утилізації є два варіанти: повернути до «S.Lab», де спеціалісти компанії зроблять із неї нові коробочки, чи залишити в ґрунті, де вона повністю розкладеться протягом 30 днів.

Нині компанія «S.Lab» зосередилася на розробці технології для масового виробництва екологічної упаковки. Вона задіює виробничу лінію закритого циклу з високим рівнем автоматизації як робочих процесів, так і програмного забезпечення. На даний момент розробники працюють над удосконаленням технології, аби швидко та за доступною ціною робити упаковку з міцелію.

Зменшення кількості відходів і повторне використання стають важливими аспектами для свідомих виробників, які змінюють підходи до бізнесу. Це веде до появи нових ідей для поточних проєктів або зародження нових стартапів. Власне споживачі теж готові мінятися, вони щораз більше схильні до вибору товарів в екологічній упаковці, продукції, яку можна переробити чи повторно використати. Мета всіх цих зусиль одна — зберегти нашу планету для майбутніх поколінь.