Органічні відходи складають майже половину всього сміття, утворюваного в світі, і ситуація в Молдові не виняток. Цей показник у країні навіть більше 50%, згідно з дослідженням What a waste 2.0.

Саме органічні відходи є в Молдові головним джерелом викидів у довкілля метану та третім після енергетики й транспорту джерелом парникових газів.

На звалища країни потрапляють різні види органічних відходів — від харчових до скошеної трави, опалого листя, гілок. Це характерно що для сільських, що для міських сміттєвих полігонів, навіть якщо деякі населені пункти намагаються організовано компостувати біовідходи.

За словами провідної спеціалістки Служби інформації та медіакомунікацій Агентства з навколишнього середовища Наталії Палій, окремо цей вид відходів не враховується, його включено до обсягу комунального сміття, утвореного в 2021 році в кількості 68 324,63 тонн.

Розкладаючися на звалищах і виділяючи метан, органічні відходи дуже часто стають причиною пожеж, особливо в поєднанні з несанкціонованим випалом рослинності. Наприклад, у січні-лютому 2022 року в Молдові було зафіксовано понад 1300 випадків загоряння на площі понад 6000 га.

Однак, на думку адміністраторки громадського об’єднання «e-Circular» Аурелії Бахнару, цього замало, адже не прописано задачі, скільки поетапно треба компостувати «органіки». Так само не згадується компостування як спосіб її утилізації в проєкті Національної програми управління відходами.

Компостування сприяє процесу природного гниття. Органічна речовина швидше стає добривом для гумусу без значних викидів метану. Плюс і в тому, що отримувати перегній із біовідходів можна що в приватному будинку, що в багатоквартирному. Різниця тільки в способах.

Для жителів «на ґрунті» найпростіший варіант — ліниве компостування. На купу можна згрібати харчові відходи, а так само листя, траву, гілля з ділянки. А от для квартир придумали бокаші (з японської — ферментація) — анаеробне компостування. Це контрольована ферментація органічних відходів до стану прекомпосту. Утворену суміш можна закопати в землю чи покласти в компостний кошик і засипати листям і сухою травою.

Попри наявні методики в Молдові, за словами Аурелії Бахнару, мало проєктів із компостування біорозкладних відходів, із інвестиціями теж негусто. Причина — немає сформованого ринку, орієнтованого на виробництво та продаж компосту, ніхто не бачить у цьому вигоду.

Однак певні громадські ініціативи таки є. Навіть у містах. Так, проблема накопичення харчових відходів і відсутності в Кишиневі інфраструктури їх утилізації спонукала старшокласницю Ілінку Урсу організувати роздільний збір «органіки» в своєму дворі. Вона переконала сусідів сортувати харчові відходи та знайти їм креативне застосування: вони стали кормом для дощових черв’яків.

Попервах сусіди скаржилися, що ініціатива ніяк не полегшує їм життя. Та поступово втягнулися, особливо коли відчули користь: якщо «органіку» збирати роздільно, сміття можна виносити рідше.

Засновник ініціативи «Ask a Worm» Євгеній Гузун запропонував інший спосіб вирішення проблеми — партизанське компостування. Воно означає, що люди не чекають інфраструктури від держави, а самі створюють її в місті. Активісти своїм коштом поставили на громадських і приватних територіях кілька простих компостних пунктів із піддонів. Експеримент показав, що попри складнощі все можливо, якщо дотримуватися певних умов, а от у значних витратах немає потреби.

А ініціатива «Громадський холодильник» покликана врятувати продукти з невичерпаним терміном придатності від вивезення на сміття. Крістіна Спину, засновниця громадської організації, готує з них гарячі обіди та роздає тим, хто їх потребує: одиноким літнім людям, пенсіонерам зі скромним доходом, інвалідам і лежачим. Списки малозабезпечених категорій громадян їй допомагають складати місцеві органи влади, а інша ініціатива — «Food Bank» — підмогла з постачанням продуктів. Щомісяця двічі на тиждень 150 малозабезпечених людей із різних населених пунктів Молдови отримують гаряче харчування від «Громадського холодильника». Обіди приготовано з 263 000 кг продуктів, «урятованих» «Food Bank» від смітника.

Крім харчових відходів до «органіки» відноситься сухе листя, скошена трава, гілки й так далі. Зібране опале листя в чистому виді в Кишиневі переробляють на пелети. Але в основному звозять на спеціальний майданчик для органічних відходів, де компостують і отримують біогумус. Його потім використовують для посадки дерев і догляду за газонами. А змішане з іншим сміттям листя відправляють на звалище в селі Прункул.

Організовано в столиці Молдови й переробку ялиць і ялин після новорічних свят. На початку січня комунальні служби закликають містян не викидати їх у загальне сміття. На станції в муніципії Кишинева сировину разом із листям і іншими біорозкладними відходами переробляють на компост, який іде на добриво для рослин.

Із 415 766,09 тонни сміття, накопиченого в 2021 році в країні, 552,27 тонни склали медичні відходи, згідно з даними Агентства з охорони навколишнього середовища. Їх утворення регулюється положеннями Закону №209 (стаття 55) і Санітарного регламенту поводження з відходами. Вимоги поширюються на всі медичні заклади.

Деяке медичне сміття автоклавують. Це технологія термічної обробки інфекційних і гострих відходів за низьких температур (від 100°С до 180°С) і вологих умов (гарячою парою під тиском) в обладнаних приміщеннях. Інші відходи спалюють у спеціальних установках, які дають високу температуру (від +1200 °С).

Найбільша складність полягає в тому, що в лікарнях не знають, як поводитися з токсичними та небезпечними відходами, зокрема зі ртутевмісними (це звичайно ртутні термометри). Ртуть збирають і зберігають у медзакладах. Та що з нею робити, ніхто не знає, її ніде не приймають. Те саме стосується масок, рукавичок, комбінезонів, бахил.

Показовими є ініціативи типу кампанії зі збору прострочених ліків і медичних пристроїв у Кишиневі, яку в квітні 2021 року запустила мережа аптек «Фелічія». Як повідомляє PR-менеджерка Татьяна Карабуля, за час проведення акції зібрано понад 4600 кг таблеток із вичерпаним терміном придатності, 58 кг пластикової упаковки від дерматокосметики та 4 кг виробів медичного призначення. Нині до кампанії доєдналися 11 аптек у 5 містах Молдови: Хинчештах, Бєльцях, Сороках, Унгени та Комраті. І це не межа, запевняє Татьяна, оскільки «Фелічія» заручилася підтримкою громадської організації «MoldRec Group». Вона займається збором, сортуванням і відправкою на знищення відходів різних типів.

Як зазначає Руслан Неркаш, генеральний директор «MoldRec Group», більша частина медичних пристроїв, зібраних в аптеках Молдови — це відходи електричного й електронного обладнання. Їх сортують, пакують і вивозять на заводи з переробки в Бузеу та Кампіа Турзій у Румунії. Ліки з вичерпаним терміном придатності від приватних осіб теж сортують і зберігаютьу герметичних металевих контейнерах. Це не дає їм забруднювати повітря, воду та ґрунт. Певний час вони перебувають на складі «MoldRec Group» на вулиці Індустріальній у Кишиневі, а далі підлягають знищенню у Франції.