На сьогодні Україна входить до десятки країн світу, які виробляють найбільше твердих побутових відходів – ці дані наводить американське агентство 24/7 Wall Street. За оцінками Державної статистичної служби України, щорічно українці продукують до 500 млн тонн відходів. З них більша частина (76%) утворюється від первинного виробництва, тобто взятих із довкілля ресурсів, від вторинного виробництва (відходів від переробки) — близько 18%, від сільського господарства – близько 2% і ще 2% припадає на побутові відходи, яких щорічно накопичується близько 12 млн т.

З 24 лютого 2022 року ситуація ще більше ускладнилася. Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України до звичних типів сміття (пластик, скло, папір, харчові відходи) додався новий, ще більше небезпечний вид — відходи війни.

Зруйновані будівлі та споруди, уламки снарядів та ракет, токсичні гази від вибухів, згорілий транспорт і військова техніка — все це відходи війни в Україні, які за оцінками експертів, вже сягнули таких масштабів, яких на європейському континенті не було від часів Другої світової війни. Вони забруднюють територію країни, отруюючи повітря, ґрунтові та поверхневі води, і впливають на клімат.

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, оприлюдненою під час COP27 у Шарм-ель-Шейху, лише на деокупованих територіях Київської, Чернігівської та Сумської областей від руйнувань будівель і споруд внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації утворилося близько 15,2 мільярда тонн відходів. В Україні знищено понад 200 000 легкових і вантажних автомобілів, їх складу́ють у спеціально відведених місцях.

Війна несе руйнування скрізь: вона ламає людські долі, забирає життя, знищує та зносить все на шляху. А ще завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу.

Тільки уявіть: артилерійські та ракетні обстріли руйнують ґрунтовий і рослинний покрив. Рештки знищеної військової техніки та паливно-мастильних матеріалів забруднюють землі. Через пожежі, спричинені вибухами боєприпасів на об’єктах інфраструктури та територіях природних екосистем, отруюється повітря. Крім цього, гинуть тварини та рослини, змінюються ландшафти, забруднюються поверхневі та ґрунтові води. Небезпеку для людей і тварин несуть заміновані території.

Державна екологічна інспекція України станом на 27 жовтня 2022 року, після 8 місяців повномасштабного вторгнення росії, оцінила заподіяну шкоду довкіллю так:

За оцінками українських екологів, через російське вторгнення загинули сотні тисяч, навіть мільйони диких і понад 6 мільйонів домашніх тварин.

Шкода екосистемам не визнає кордонів, а отже, негативні наслідки руйнування природної рівноваги в Україні відчують інші європейські країни.  Як зазначають у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, від дій рф під загрозою знищення сьогодні 2,5 млн га природоохоронних територій Європи. Це 160 об’єктів Смарагдової мережі – територій існування видів і оселищ, що охороняються на загальноєвропейському рівні.

У разі пошкодження об'єктів найбільшою загрозою є викиди забруднюючих речовин. Особливо багато їх утворюється внаслідок детонації ракет: виділяється оксид і діоксид вуглецю, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, оксиди металів (алюміній, залізо тощо), газоподібних і твердих продуктів неповного окиснення вибухової речовини. Конкретніше про спектр вивільнених сполук можна говорити, знаючи хімічний склад вибухової речовини та її кисневий баланс. За наявності опадів діоксид сірки та сполуки азоту поєднуються з водою та киснем, утворюючи сірчану й азотну кислоти – отже, маємо справу з кислотними дощами.

Загрозу навколишньому середовищу також несуть витікання специфічних речовин, які використовуються, виготовляються, зберігаються на об’єкті. Забруднення ними ґрунту та водних об'єктів не обмежується локальним впливом: вони заражають водоносні горизонти і на дуже віддалених територіях.

У момент виникнення надзвичайної ситуації дуже важливими є метеорологічні чинники: наявність опадів, швидкість та напрям вітру. Вони визначають умови розсіювання та переміщення токсичних речовин.

Від вибуху в повітря також потрапляють парникові гази: окис вуглецю та водяна пара. А вони прямо впливають на зміну клімату. Зважаючи на те, що наша планета має єдину екосистему, негативні наслідки будуть відчуватися на глобальному рівні.

Застосування зброї – невід’ємна частина воєнних дій. Боєприпаси, уламки ракет, кинута техніка — будь-яке озброєння містить метал. Наприклад, корпуси та складові ракет в основному виконані з неіржавної сталі, алюмінієвих, свинцевих, магнієвих або титанових сплавів. Склад власне вибухівки містить важкі метали, пальне, розчинники, енергетичні матеріали (гексоген, тротил тощо) й окислювачі (наприклад, перхлорат), які можуть забруднювати як ґрунт, так і підземні води.

Більшість металів після потрапляння в ґрунт не піддаються біологічному чи хімічному розпаду. Це становить небезпеку для людей і екосистеми через: пряме ковтання чи контакт із забрудненим ґрунтом, харчовий ланцюжок (ґрунт-рослина-людина чи ґрунт-рослина-тварина-людина), пиття забруднених ґрунтових вод, зниження якості харчових продуктів (безпеки та товарності) через фітотоксичність, зниження придатності землі для сільськогосподарського виробництва. Важкі метали можуть накопичуватися в клітинах, спричинюючи патологічні процеси.

За підрахунками, взятими з дослідження Української природоохоронної групи, через обстріл на одному тільки квадратному кілометрі поля в Харківській області в ґрунт потрапило 50 тонн заліза, 1 тонна сполук сірки та 2,35 тонни міді – і це лише речовини, знайдені в найбільшій кількості.

Тому зараз стоїть гостро питання, як діяти в ситуації.

Ще до повномасштабної війни будівельні відходи займали значну частку відходів на сміттєвих полігонах, адже після реконструкції чи будівництва їх утворюється дуже багато.

У квітні 2022 року Міністерство регіонального розвитку спільно з Міністерством захисту довкілля почали розробку механізмів утилізації та повторного використання будівельних відходів, утворених унаслідок руйнувань інфраструктури.

Ці відходи можна застосовувати не тільки для відновлення пошкоджених об’єктів, а й для виробництва будівельних матеріалів. Відходи, непридатні для переробки (рециклінгу) та використання як вторинна сировина, підлягають складувáнню та подальшій безпечній із погляду впливу на довкілля утилізації.

У перші дні повномасштабного російського воєнного вторгнення на територію України при Держекоінспекції почав працювати оперативний штаб для фіксації, упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків, заподіяних довкіллю внаслідок вторгнення російської федерації на територію України. Мета робочої групи – сформувати повний перелік порушень і притягнути агресора до відповідальності.

До складу штабу увійшли фахівці Державної екологічної інспекції, представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Служби Безпеки України, органів прокуратури України, державних територіальних органів екології та природних ресурсів і Держлісагентства.

Штаб розробив і затвердив 20 вересня 2022 року Постанову про звернення Верховної Ради України до Генасамблеї ООН, Єврокомісії, Європарламенту, Програми ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП) та інших міжнародних організацій із проханням про створення в Україні Спеціальної моніторингової місії. На сьогодні зафіксовано певний прогрес: Генасамблея ООН у резолюції від 14 листопада 2022 року ухвалила враховувати екологічні збитки країни разом із іншими збитками, наприклад, інфраструктурними пошкодженнями.

Крім того, Штаб розробив методики розрахунку неорганічних викидів забруднювальних речовин в атмосферу в разі надзвичайних ситуацій і/або під час воєнного стану, методику підрахунку розміру збитків ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій і / або під час воєнного стану, а також методику підрахунку збитків, спричинених забрудненням вод або самовільним використанням водних ресурсів.

Фіксує екологічні злочини російсько-української війни й ресурс «Екозагроза». На цьому майданчику Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України збирає відомості про вплив воєнних дій на довкілля, орієнтовні розрахунки збитків, виконані Державною екологічною інспекцією відповідно до затверджених методик, рівень радіації, стан повітря в окремих регіонах тощо, а також на основі цього розробляє план для їх подальшої ліквідації. Повідомляти про екологічні наслідки воєнного протистояння на території України також можна через екологічний чат-бот SaveEcoBot.

На урядовому порталі (публікація від 10 листопада 2022 року) йдеться про те, що наразі Україна розробила необхідні нормативно-правові акти для ефективного управління відходами війни. 27 вересня 2022 року було затверджено Постанову Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель і споруд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт із ліквідації їх наслідків і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Відповідно до неї, поводження з відходами від руйнувань передбачає комплекс організаційно-технічних заходів і робіт (операцій), що здійснюються задля забезпечення екологічно нейтрального збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження та захоронення таких відходів.

Будівельні уламки, зазначають екологи, можна повторно використовувати не тільки для відновлення пошкоджених об'єктів, а й для виробництва будівельних матеріалів.

Процес утилізації відходів від руйнації починається з відсортування. Металопластик і скло, матеріали оздоблення фасаду, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали внутрішнього оздоблення, стінові матеріали, покрівля, побутові речі й уламки деревини – окремо ці категорії можна використовувати. Але оскільки вони перемішані в завалах, потрібне дуже ретельне сортування.

Після сортування в складі відходів визначають групи матеріалів, придатні для повторного використання (скло, метал, пластик, бетон), та ті, що не підлягають переробці й потребують утилізації (наприклад, термодеформовані елементи теплоізоляції фасаду).

Наступний за сортуванням етап — зменшення об'єму відходів. У Харкові, наприклад, використовується спеціальний подрібнювач, який зменшує об'єм відходів у п'ять-вісім разів – залежно від матеріалів будівлі. Установка дробить бетонні плити на щебінь, а магнітний сепаратор відсортовує металеву арматуру. Для управління таким комплексом потрібен лише один працівник, тож витрачається значно менше часу та зусиль.

Третій етап передбачає повернення зібраних матеріалів у цивільний обіг із використанням їх як вторинної сировини:

З відходів руйнувань можна робити бетон низької марки. В Україні є відповідні заводи, а якщо їх потужностей не вистачатиме, допомогу готові надати європейські партнери. Інститут ДП «НДІБК», є представником України в Міжнародній федерації бетону, співробітники установи вже розмістили звернення, в якому згадують європейський досвід використання бетону з будівельних відходів.

До того ж, перероблені будівельні відходи, згідно з Програмою ООН із навколишнього середовища, можуть замінити пісок, світові запаси якого вичерпуються. Рудний пісок — побічний продукт переробки корисних копалин, призначений для будівництва та промисловості.

Інші приклади застосування будівельних відходів: із бетону роблять щебінь, яким потім засипають котловани. Асфальт можна повторно використовувати для будівництва доріг (для цього потрібно його термічно обробити). Арматура теж отримує друге життя в новозведених будівлях.

20 червня 2022 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект «Про управління відходами», який фактично дав старт реформі управління відходами.

До війни в 29 українських населених пунктах діяли 34 сміттєсортувальні лінії, в 11 зводили сміттєпереробні комплекси. У березні 2022 року планували відкрити ще один такий завод у Житомирі. Але повномасштабне вторгнення росії завадило цим планам. Завод запустили тільки в лютому 2023 року. Крім того, у довоєнний час в 1725 містах і селищах окремо збирали побутові відходи. Так, у Львові 2020 року з'явилася станція компостування органічних відходів. Вона діяла так: містом курсував автомобіль і забирав цей вид сміття. На станції робили компост і продавали, а отриману суміш використовували для озеленення міста.

Поки триває війна статистика щодо шкідливих для довкілля наслідків тільки погіршуватиметься. На жаль, на Україну покладено велику місію – доповнення міжнародного права поняттям "екоцид" та притягнення росії до відповідальності за злочини проти українського народу та довкілля. Робота в цьому напрямку вже триває. Як і те, що стосується післявоєнного відновлення України. У липні 2022 року Президент України Володимир Зеленський анонсував національний План відбудови України.

Не зважаючи на ту ситуація, яка є зараз, ми відбудуємо Україну на принципах сталого розвитку та Європейського Зеленого Курсу. На цей результат вже працюють десятки громадських організацій України, бізнеси, український уряд та міжнародні партнери.