Лінія сортування сміття «Санітарне очищення» КЖУП «Октябрське»
Олександр і Галина — працівники лінії сортування сміття «Санітарне очищення» КЖУП «Октябрське». Вона знаходиться за селом Смиковичі в Октябрському районі.
Олександр і Галина
Лінія знаходиться за селом Смиковичі в Октябрському районі
Установлено її 2017 року. Робочий колектив зовсім невеликий — 7 осіб. А постійних працівників і поготів менше: велика текучка кадрів. Лінія складається зі вхідного бункера, вагончика, де розміщуються робітники, транспортерної стрічки та двох пресів, які утрамбовують макулатуру, пластик, плівку.
Саме ділянка «Санітарне очищення» займається вивозом твердих комунальних відходів від жителів багатоквартирок і приватних обійсть міського селища Октябрське, а також довкружних сіл. Очолює її майстер Євген Круковський.
Саме ділянка «Санітарне очищення» займається вивозом твердих комунальних відходів від жителів багатоквартирок і приватних обійсть міського селища Октябрське, а також довкружних сіл. Очолює її майстер Євген Круковський.
Чого тільки в цьому смітті немає!
22
паперу
93
75
тонни
10
тонни
Останні цифри стосовно збору вторинних матеріальних ресурсів за попередній рік. Із побутових відходів удалося добути:
скла
тонн
полімерів
шин
тонн
У приватному житловому секторі біля кожного будинку відбувається збір твердих комунальних відходів згідно з графіком. У міському селищі сміття забирають по п’ятницях і суботах. Зібрані відходи доставляють сміттєвозами на станцію сортування, де відбувається відбір вторинних матеріальних ресурсів: паперу, картону, пластмаси, склобою, ПЕТ-пляшок, харчової плівки, брухту. Решта прямує на захоронення на полігон, який розташовується за селом Смиковичі.
сміттєвих майданчики
23
контейнерів для змішаного збору відходів
87
контейнерів для роздільного збору відходів
83
В Октябрському районі обладнано
невеликих баки передали жителям приватного сектора
1332
Начебто систему налагоджено, але сортувати відходи за видами жителі Октябрського району так і не навчилися.
Останні рейди, проведені на початку січня 2023 року працівниками місцевої інспекції природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, це довели. Часто в синій контейнер для скла кидають змішане сміття, в жовтий для ПЕТ-пляшок — макулатуру. Хоча необхідність роздільного збору закріплено на законодавчому рівні пунктом 3 статті 17 Закону Республіки Білорусь «Про поводження з відходами». Порушення зазначених вимог має наслідком накладення штрафу на фізичну особу сумою від 5 до 30 базових величин (від 60 до 380 доларів в еквіваленті).
Останні рейди, проведені на початку січня 2023 року працівниками місцевої інспекції природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, це довели. Часто в синій контейнер для скла кидають змішане сміття, в жовтий для ПЕТ-пляшок — макулатуру. Хоча необхідність роздільного збору закріплено на законодавчому рівні пунктом 3 статті 17 Закону Республіки Білорусь «Про поводження з відходами». Порушення зазначених вимог має наслідком накладення штрафу на фізичну особу сумою від 5 до 30 базових величин (від 60 до 380 доларів в еквіваленті).
Про цю ситуацію знають не зі слів наші герої Олександр і Галина. Щодня вони бачать сміттєву кашу з органіки та вторсировини на сортувальній ділянці.
— За останні два роки обсяг сміття збільшився разів у 10, — каже Галина Михайлівна. — Зі сміттям я так або так працюю ось уже 16 років. До цього була в бригаді з благоустрою, прибирала під’їзди. Потім перейшла на сортування. От і сортую все, що люди накидали. Зараз дуже багато пивних пляшок, алюмінієвих, пластикових, із-під горілки.
— Так, пивних пляшок дуже багато. Люди стали налягати на пиво, — додає Олександр.
Він на ділянці сортування всього пів року. До цього працював муляром-пічником.
— Все по будівництвах ганяв. А тепер тут. Подивився, що та як, познайомився з колективом і вирішив лишитися працювати на постійній основі, — оповідає наш співрозмовник. — А робота на сортуванні нелегка. Усе сміття треба руками перебрати, вистояти. А запахи!..
Галина Михайлівна хитанням голови погоджується з колегою, стверджуючи, що запахи на лінії дуже сильні та вкрай неприємні.
— От розчиняють тушку курки, а тельбухи — у сміттєвий мішок! А ми-бо кожний мішок зобов’язані перевірити. Відкриваєш його — а там усе це! — вигукує Олександр.
Питаємо, як же, на його думку, слід робити?
— Раніше біля своїх хат усе закопували, — підказує Олександрові Галина Михайлівна. — А тепер тельбухи разом із вторсировиною до нас приходять.
Та й багато чого іншого. Якось, за словами директора КЖУП «Октябрське» Юрія Фурса, на транспортерній стрічці знайшли золотий годинник, а ще якось — долари. Олександр каже, що був виявив у коробочці у вигляді скойки срібну каблучку з каменем. І показує фото. Признається, що каблучку потім подрузі подарував.
Галина Михайлівна усміхається, сумніваючися стосовно його цінності. Та Олександр певен, що камінь був дорогоцінним.
Одноголосно наші герої стверджують, що сміття насправді стає дуже багато. Радять людям переходити на авоськи замість пакетів, як раніше, та ввести в користування тару на повернення. Виробникам товарів радять на найпершій стадії замислитися про упаковку, аби не збільшувати кількість одноразового пластику на полігонах.
Галина Михайлівна усміхається, сумніваючися стосовно його цінності. Та Олександр певен, що камінь був дорогоцінним.
Одноголосно наші герої стверджують, що сміття насправді стає дуже багато. Радять людям переходити на авоськи замість пакетів, як раніше, та ввести в користування тару на повернення. Виробникам товарів радять на найпершій стадії замислитися про упаковку, аби не збільшувати кількість одноразового пластику на полігонах.
— Доля якось так склалася, що ми опинилися тут, — кажуть вони. — Люди побудуть і йдуть.
— Але я залишаюся. А як інакше! Такий хороший колектив, а місце!.. Ми взагалі, як на курорті, на природі. Улітку мух, правда, багато. Хоча що нам мухи: вони самі собі, ми самі собі, — усміхається Олександр.
— Але я залишаюся. А як інакше! Такий хороший колектив, а місце!.. Ми взагалі, як на курорті, на природі. Улітку мух, правда, багато. Хоча що нам мухи: вони самі собі, ми самі собі, — усміхається Олександр.
— Немає здоров’я. Мені вже 56 років, а не 15. Треба якось допрацьовувати до пенсії, куди я вже піду? — реалістичніша в оцінках Галина Михайлівна.