Заручники звалища
У 2016 році під час пожежі на звалищі у Грибовичах внаслідок зсуву сміття загинули троє рятувальників та один працівник комунального підприємства. Фото: portal.lviv.ua
Звалище — територія багатьох небезпек. Через відсутність контролю над вмістом сміттєвозів та неналежним сортуванням, сюди звозять абсолютно різні відходи, починаючи від залишків продуктів харчування (а таких відходів зазвичай найбільше) і закінчуючи небезпечними видами відходів таким, як ртутні термометри, люмінесцентні лампи тощо.

Тисячі таких незаконних звалищ в Україні щодня створюють незручності для людей, які мешкають у найближчих населених пунктах.
На Вінниччині найбільша в Україні кількість сміттєзвалищ. Фото: vezha.ua
Як я знаю, в нас офіційних сміттєзвалищ немає. Люди плачуть, бо влітку немає чим дихати, бо сміття хтось постійно палить. Через це люди кидають свої будинки та переїздять в інші населені пункти, — розповідав журналістам видання Волноваха.City громадський активіст Андрій Халабузар про ситуацію зі стихійним звалищем поблизу Великоновосілківської громади у травні 2021 року.

Тим же, хто не має можливості змінити місце свого проживання, доводиться роками терпіти токсичне сусідство. Наприклад, на Івано-Франківщині звалищу на території Бурштинської тергромади більше ніж півстоліття. За інформацією «Суспільне. Карпати» мешканці роками вимагають його закриття і рекультивації. Проте проблема не вирішується.
Неподалік річки Дністер на Івано-Франківщині понад 50 років без документації існує сміттєзвалище площею понад 4 га. Фото: suspilne.media
За сильного вітру всі папери, всі клейонки, пакети – все летить у село, на подвір’я. Я живу біля церкви, і все летить сюди — по полях, на пшеницю падає. Але ж ми цей хліб їмо... Всілякі уколи вивозять, і Бог знає що, розповідав журналістам Суспільного Мар’ян Боденко.

Та чи це єдині незручності від такого сусідства?
Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, де загинули 4 особи. Фото: portal.lviv.ua
Життя біля сміттєвого вулкану
Ні для кого не секрет, що на звалищах нерідко трапляються займання. Основними причинами пожеж є така невинна, на перший погляд, органіка. Органічні рештки, які лежать під завалами тривалий час без доступу кисню, не перегнивають, як це має відбуватись у природному середовищі. Вони розкладаються, утворюючи вибухонебезпечний газ — метан. Власне, нагріваючись, він вибухає і починається пожежа. У зв’язку з цим мешканці скаржаться на погіршення здоров’я.
— Воно всі ракові захворювання несе, і не тільки ракові. Може у когось астма є. Бувало, що діти приїжджали і хворіли від цього диму, потрапляли у лікарню. У мене сусідка приїхала з-за кордону, то у неї захворів син і його забрали в лікарню саме від цього, каже житель села Німшин, що на Івано-Франківщині, Володимир Сисак.

Небезпека для місцевих жителів надходить також від тварин. Через велику кількість органічних відходів, зокрема залишків їжі, які потрапляють на звалища, вони є їдальнями для птахів, гризунів та дрібних тварин. А між іншим відходи можуть містити в собі збудники небезпечних хвороб, таких як гепатит А, енцефаліт, лептоспіроз, яйця гельмінтів, а птахи ненавмисно стають поширювачами хвороб через пір’я та лапи. Власне, як і тварини, що там харчуються. До речі, згідно з ДБН, на полігонах має бути спеціальне звукове та акустичне обладнання, щоб відлякувати птахів. Проте, через те, що звалища незаконні, таке оснащення там відсутнє.
Замість висновків
Мешканці таких сіл та селищ живуть в різних куточках України, але мають спільний біль: вони стали заручниками власного місця проживання. Попри все, жителі борються за краще життя для себе та своїх дітей, виходячи на вуличні акції протесту, перекриваючи дорогу на звалище, оббиваючи пороги кабінетів місцевих чиновників, роками чекаючи відповіді на численні листи до органів центральної влади. Та, звичайно, мрії мають однакові — закриття звалищ, їхня рекультивація, будівництво полігонів та сміттєпереробних заводів.