Єреван часто очолює список міст із найзабрудненішим повітрям у Вірменії. Основні причини за даними Центру гідрометеорології та моніторингу Міністерства навколишнього середовища — масова забудова столиці в останні роки, зростання обсягу гірничодобувної промисловості й відкрите випалювання сміттєзвалищ.

Про забруднення повітря в місті особливо заговорили після масштабного вибуху в торговельному центрі «Сурмалу», який стався 14 серпня 2022 року. Трагічна подія, що забрала 16 життів, становила небезпеку не тільки для пожежників, які провадили аварійно-рятівні роботи, а й для людей, що мешкали поблизу. У товарах, які продавали в «Сурмалу», переважали різноманітні види пластикових і вибухових матеріалів (феєрверки, хлопавки й інше). А за даними МНС там здетонувало близько 4 тонн вибухових речовин. Після вибуху в повітря потрапили діоксид азоту й сірки, які через кілька днів вітром розвіяло з пилом по інших районах Єревана.

І навіть із часом пил, на думку експертів, нікуди не зник. Досі в Єревані майже щоденно щільність пилу перевищує норму до 3 разів

Спалювання побутових і рослинних відходів — надзвичайно поширена практика у Вірменії. Пролітаючи над країною на літаку, можна повсюдно бачити дим, що здіймається в повітря. Це жителі спалюють на своїх подвір’ях сміття.

Утилізацію відходів через спалювання обговорюють, без перебільшення, десятки років, а питання досі відкрите. Найчастіше побутове сміття палять просто неба, а не в спеціально призначених для цього печах. Як наслідок шкідливі речовини повністю потрапляють в атмосферне повітря. Плюс полігони часто самозаймаються через високу температуру, що погіршує проблему.

Вдихаючи, людина може відчути подразнення в очах і носі, в неї з’являються проблеми з диханням, кашель і головний біль.

«Люди з серцевими захворюваннями, астмою, емфіземою чи іншими респіраторними захворюваннями особливо чутливі до забруднювачів повітря. А ще в них можуть загостритися легеневі інфекції, пневмонія, бронхіт і алергія», — наводить перелік спеціаліст.

Проблема забруднення сміттям для охорони громадського здоров’я, за оцінкою Давида Мелік-Нубаряна, «палюча», адже токсичне атмосферне повітря є другим за поширеністю фактором ризику розвитку неінфекційних хвороб.

У Вірменії смертність через забруднене повітря складає 114,2 випадків на 100 000 жителів. В Україні цей показник дорівнює 163,2 випадкам на 100 000 осіб, у Молдові — 98,45, у Білорусі — 138,2. Якщо порівняти їх із даними в країнах ЄС, картина стає вкрай тривожною.

Нубарашенське міське звалище — найбільше у Вірменії, його площа складає 32 га. За добу туди надходить близько 1800 тонн сміття, за рік — близько 600 000 тонн. Воно вважається в республіці зразковим, попри те, що там нічого, крім знешкодження та спалювання спресованих відходів, не роблять. Нещодавно 70% поверхні звалища вперше вкрили двометровим шаром землі. Та навіть після цього воно не перестало бути одною з головних екологічних проблем столиці: токсичні гази, утворювані внаслідок нагромадження сміття, продовжують отруювати атмосферу, а метан так само є основною причиною пожеж.

Як запевнює директор ЗАТ «Єреванський міський новий сміттєзбірник» Карен Саркісян, отруйні гази по трубах, прокладених територією Нубарашенського полігона, перекачують на станцію та повністю спалюють, виключаючи викид небезпечних речовин у довкілля. І хоча в багатьох країнах зібраний газ використовують для вироблення електроенергії, Вірменія такої можливості поки не має. Влада Єревана вбачає вирішення проблеми в побудові нового полігона ТПВ.

Під час розкладу відходів на звалищі утворюються шкідливі парникові гази. Вони піднімаються в атмосферу й утримують тепло, нагріваючи планету. Це спричинює екстремальні погодні явища: шторми, тайфуни, кислотні дощі, сильні бурі з градом. А під час спалювання на смітнику паперу та пластику піднімається звалищний газ. Вивільнюваний із нього діоксид вуглецю разом із метаном накопичується в озоновому шарі, граючи, отже, значну роль у глобальному потеплінні.

Не слід недооцінювати також вплив харчових відходів на зміну клімату. Коли їжа потрапляє на звалище, вона розкладається без доступу кисню, внаслідок чого так само виділяється метан. Щорічно понад 2,5 млрд тонн продуктів харчування залишаються неспожитими, що складає близько 40% обсягу їх виробництва. Згідно з останніми дослідженнями харчові відходи на планеті є джерелом 10% об’єму глобальних викидів парникових газів.

Спалювання, розкладання просто неба чи звичайне викидання сміття небезпечне не тільки для людини, а й для будь-яких живих організмів і дикої природи. Наприклад, установлено зв’язок між кислотними дощами й утрудненим диханням у риб, забрудненням повітря й ушкодженням імунної системи земноводних, змінами в їх фізіології та поведінці, не кажучи вже про зміни в рослинному світі.

Забруднення сміттям веде до тотального отруєння повітря, змінює клімат і спричинює багато важких захворювань у людей і тварин. І ця проблема не знає меж. Байдуже, велика країна чи мала, далека чи близька. Ми всі в одному човні.