Щороку в світі понад пів мільйона осіб помирає через узаємодію з забрудненим ґрунтом. Більшість смертей припадає на вразливі групи: дітей і літніх людей. Саме вони піддаються тривалому негативному впливу отруйних речовин. Такі невтішні дані озвучило Європейське агентство навколишнього середовища в статті 2022 року «Забруднення ґрунту й здоров’я». Там само зазначено, що більшість земель Євросоюзу вважаються нездоровими, з 2,8 мільйона потенційно забруднених ділянок, тоді як боротьба з деградацією ґрунтів у ЄС коштує 50 млрд євро на рік.

Згідно зі звітом Інспекції захисту навколишнього середовища 2020 року в Республіці Молдова налічувалося 1136 звалищ площею 1221 га. За територією це дорівнює 1900 футбольним майданчикам. Звалища містяться просто на землі, без захисних протифільтратних екранів і інших гідротехнічних споруд, що дає токсичним речовинам можливість проникати в ґрунт, ґрунтові води та забруднювати території, навіть віддалені від місця захоронення сміття.

Президент громадської організації «E-Circular» Аурелія Бахнару підкреслює: звалища — це проблема не лише наявності, а й змісту. Вона звертає увагу на той факт, що понад половина викинутих відходів — органічні.

За словами Аурелії, важливо пам’ятати, що геть не все викинуте розкладається. Наприклад, більшість відходів містять пластик, а він не перегниває та несе колосальні ризики для навколишнього середовища.

Згідно з Дослідженням про пластикові відходи в Республіці Молдова, з 2018 по 2022 роки до країни було імпортовано понад 3000 тонн пластикових пакетів. Отже, всі вони потрапили на молдавські звалища та забруднюють ґрунти мікропластиком. При цьому в ґрунт дифундують не тільки найдрібніші пластикові частки, а й хімічні речовини, які додають у пластикову упаковку.

Одна з таких сполук — бісфенол-А (BPA, Bisphenol-A). З ним за життя стикається кожен. Ця хімічна речовина впливає на гормональну систему, особливо в жінок і дітей, провокує появу різноманітних хвороб і проблем розвитку.

• Зі списком усіх захворювань, що викликає бісфенол-А, можна ознайомитися на сайті Національної медичної бібліотеки Національного інституту охорони здоров’я в Бетесді (штат Меріленд, США).

Неправильне зберігання електричних і електронних відходів теж загрожує небезпекою: призводить до виділення важких металів у ґрунт. За словами Руслана Неркаша, генерального директора компанії «MoldRec group SRL», щороку обсяг електронного сміття в Молдові тільки зростає.

Попри те, що законодавство Молдови приведено у відповідність до європейського, на практиці управління електричними й електронними відходами досі в зародковому стані. До сьогодні в країні не застосовують сучасні методики знезаражування забруднених ґрунтів, оскільки це досить дороге задоволення.

Через захоронення електронних відходів у ґрунт потрапляють важкі метали, які далі опиняються в ґрунтових водах і в нашій їжі. В організмі людини дається взнаки їх кумулятивний ефект, що веде до різних ендокринних і аутоімунних захворювань, онкології, проблем із нервовою системою, хвороб кісток і органів травлення.

• З переліком усіх наслідків для здоров’я, спричинених важкими металами, можна ознайомитися в науковому журналі «Scientific Reports».

Уже цілих 6 років екологічний фермер Алєксандр Пержан вирощує фундук на ділянці в селі Пухой Яловенського району Молдови. І весь цей час він стикається з постійною проблемою — сміттям побіля своїх садів.

Його володіння містяться неподалік від місцевого звалища. Каже, що сморід звідти поширюється на всю околицю. Усюди валяється пластикова упаковка, папір, скло, уламки меблів. Усе звалено на купу впереміш із гноєм, листям або зіпсованими продуктами. Вітер постійно здмухує сміття на територію Алєксандра. Він оре на тракторі землю — і в борозні залишається шлейф із пластикової упаковки. Забруднено не тільки ґрунт, а й воду. Фермерові навіть довелося додатково інвестувати в купівлю чистої води та перевезення її цистернами з Кишинева, щоби не використовувати забруднену місцеву.

Тому світ поступово переходить на екологічне рільництво. Наприклад, у країнах ЄС так орють уже 8,5% усіх сільськогосподарських площ. А до 2025 року Європейська комісія ставить завдання збільшити цей показник до 25%. Однак у Молдові, згідно зі Стратегією розвитку сільського господарства, в 2022 році під екологічне землеробство було відведено тільки 1,1% сільгоспземель країни.

Алєксандр Пержан — один із небагатьох, хто відмовився від хімічних добрив і пестицидів:

За словами Грігоре Фріптуляка, доктора медичних наук, заслуженого професора Державного медичного та фармацевтичного університету ім. Ніколае Тестеміцану, пестициди, застосовувані в сільському господарстві, можуть залишатися в ґрунті й потрапляти в продукти (овочі, фрукти) в кількості, що перевищує передбачені державними постановами гігієнічні норми. Це може справляти суттєвий вплив на здоров’я людей, спричинюючи гострі та хронічні отруєння.

Дарма що кожен експерт запропонував своє розв’язання проблеми, очевидно, що потрібне тісне співробітництво влади та суспільства. Необхідно на державному рівні змінити технології обробітку землі та поводження з відходами, особливо з пластиковими, електронними й органічними. Крім того, політики повинні провадити жорсткішу політику на користь екологічного рільництва, закликати інвестувати в нього, вважає Тамара Шіопу, експертка в галузі сільського господарства. Потрібні вкладення й у більш ефективні методики сортування й утилізації сміття.

Та починати треба передовсім із себе. Ми, прості громадяни, однозначно маємо перестати використовувати одноразовий пластик, почати сортувати електронні відходи для переробки та компостувати органіку.


Авторка: Людмила Хіцук, журналістка «Ecopresa»